Жителі регіонів, які опинилися у тимчасовій окупації є громадянами України, тож мають дотримуватися чинного українського законодавства, яке, до речі, їх захищає.
Діяльність тимчасових окупаційних сил та тимчасових окупаційних адміністрацій є незаконною, і видані у зв’язку з такою діяльністю акти – абсолютний фейк.
Будь-яка нормотворча діяльність окупантів не створює жодних правових наслідків, а нікчемність цих актів не підлягає оскарженню і не може бути скасована.
Конституція України має найвищу юридичну силу на всій території нашої держави, включно з тимчасово-окупованою.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому українське законодавство захищає громадян, у випадку коли окупанти примушують місцевих жителів до співпраці і порушення законів України.
Відповідно до статті 40 Кримінального кодексу України, не є злочином дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками.
Фізичний примус (насильство) - це протиправний фізичний вплив на людину (наприклад, застосування фізичної сили, нанесення удару, побоїв, тілесних ушкоджень, введення в організм різноманітних препаратів тощо) з метою примусити її вчинити кримінальне правопорушення (наприклад, не перешкоджати проникненню у сховище, видати чуже майно тощо). Непереборним визнається такий фізичний примус, при якому особа цілком позбавлена можливості керувати своїми діями (бездіяльністю). Фізичний примус, який є підставою для застосування частини першої статті 40 КК України повинен бути:
суспільно-небезпечним, тобто таким, який за своїми характеристиками здатний спричинити шкоду суспільним відносинам, що прийняті під охорону кримінальним правом. Взятий відокремлено, такий фізичний примус повинен утворювати склад кримінального правопорушення, передбаченого відповідною нормою КК України;
непереборним, тобто таким, що особа в даній ситуації, із застосуванням наявних можливостей не може подолати через застосування такого фізичного примусу особа втрачає можливість керувати власними діями, а в деяких випадках – навіть усвідомлювати їх. З огляду на це дії, які нею вчиняються, не можуть розглядатись як кримінально протиправні, і особа звільняється від кримінальної відповідальності.
Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції
